sotrud.ru 1

Slovo-9.qxd







Без мови немає нації
slovo.prosvita.com.ua
ч. 9 (334)

2 8 березня

2006 р.

ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
а
«Просвіта»
пенк
ли
и
сьогодні
. П
 І
то
Фо
Стор. 6, 7
За
Масницею
— піст

Стор. 8—9 

Укруслиш
— мова

ПИТАННЯ РУБА

майбут

У тому, що, справді, щось із нами
ЩО З НАМИ?

нього?

відбувається, ще раз переконало мене
двадцять п’яте лютого цього року —
день, коли сповнилося 135 років із часу
ла низка поезій, кількасот листів свід
передвиборний час так захопилися
народження славетної української пое
чать, що ця високоосвічена інтелекту
взаємопоборюванням і взаємонищен
теси, драматурга усепланетарного
алка виступала за незалежну Україну,
ням, а в багатьох випадках, якщо каза
значення, історика, публіциста, гені
називаючи Росію дикою, малокультур
ти ще точніше, національним самони
альної Лесі Українки. Здавалося б, на
ною імперією.
щенням, що і ювілей Лесі Українки не
рівні, наближеному до Т. Шевченка, му
Вихована в любові й пошані до
зчулись, як проґавили?
Стор. 11
сили б виявлятися знаки уваги й поша
всього українського, вона зробила не
А так же було б корисно під ювілей
ни до особистості, що здійснила уні
оціненний вклад у розвиток україн
її перечитати. І оте —
кально вагомий внесок у формування
ської мови. І найголовніше — сформу
Скрізь плач, і сльози, і ридання,
Віктор 
модерної української літератури, а

лювала й висловила ті вічні питання до

Несмілі поклики слабкі, 
воднораз — і у формування модерної
України, на які маємо відповідати ми.
На долю марні нарікання
Гуцал. 
української нації. Але де там! Якби не
І влада теж має відповідати. Та ба! —
І чола, схилені в журбі.
Всеукраїнське товариство “Просвіта”
схоже на те, що про ювілей Лесі Укра
Це — про остогидлі скигління і ко
Вичаклову
імені Т. Шевченка й Національна спілка
їнки було забуто, до того ж геть на всіх
лишніх, і нинішніх патріотів, яким Леся
письменників України, якби не пред
владних рівнях, особливо на найвищо
Українка протиставляє національну рі
вання 
ставники від Інституту літератури, від
му. Ніхто з влади ані вклонився Лесі,
шучість, національну непоступливість,
рідновірів, музею та хору Л. Ященка, то
ані тепле слово сказав, та й вечора, їй
національну волю (“скажім і докажім,
музики
ні на могилу Лесі Українки на Байково
присвяченого, не було б у столиці, як
що ми бійці!”).
му цвинтарі, ні до її пам’ятника на Пе
би не ті ж просвітяни та не працівники
І оте — 
Стор.  12
черську в Києві, мабуть, ніхто того дня
бібліотеки ім. Лесі Українки, де відбув
І кожний весь в крові, 
не прийшов би, не поклав би й квіточ
ся традиційний захід 28 лютого. До ре
в сльозах його лице,
ки. Дві корзинки, крім тих, що принес
чі, там прозвучав живий голос Поете
Троїстая нагайка тіло крає, 
ли письменники й просвітяни, правда,
си, записаний Кл. Квіткою на воскові
А він, ховаючись, плете сильце
були. Одна — на цвинтарі — від БЮТ,
валики Едисона у 1908 році, але, знову
І братові під ноги простирає.
Ах
про що я згадую без коментування, а
ж таки, почуло його обмежене кількіс
Це — саме про те, на жаль, таке по

друга — до пам’ятника на Печерську —

но товариство.
ширене в нас взаємопоїдання, що в
вернісаж,
від СДПУ(о), дарма що дистанція між
Хочу сконстатувати: на організова
цей передвиборний час раз у раз підмі
ах
Лесиним соціал демократизмом і пе
ному “Просвітою” вечорі в Будинку
няє розумну конкуренцію. Утім, про яку
реконаннями та діями Медведчука—
Центральної Ради — Будинку вчителя,
конкуренцію може йти мова! Жорстока
вернісаж!
Кравчука—Шуфрича, може, ще й біль
що його блискуче вела народна артис
боротьба між Україною й не Україною
ша, ніж космічна, і жаль, що сама Леся
тка Л. Кадирова, мала б прозвучати
на теренах сучасної України — ось що
Українка не може відповісти (але відпо
тіртеєва, бойова струна, така важлива
сьогодні відбувається. Згадаймо знову
відає — творами!) тим, хто віроломно
для адекватного сприйняття Лесиної
зактивізовану ідею “двуязичія”. Муси
спекулює на її світлому імені. Як, до ре
творчості сьогодні, й розкотитися по
мо геть усе робити, щоб Україна пере
Стор. 14, 15
чі, й на імені І. Франка, чиє 150 річчя
всій Україні. І прозвучала, і розкотила
могла, тільки ж як прикро, що запеклі
відзначаємо цього року. За переконан
ся б, коли б вечір був справді вседер
міжусобиці й чвари точаться і всереди
нями деяких політичних сил, що спові
жавним, трансльований центральними
ні самої її — України.
дують пропагандистські методи радян
теле  і радіоканалами.
Сумно, панове. І Лесі Українці ди
У С Ь О Г О Н А Р А Х У Н К У
щини,  Леся  Українка  була  перейнята
Отож я і запитую: то що це з нами
витися на нас також сумно, хоч як не
марксистською доктриною, тим часом
діється, панове? Заходимо все глибше

за