sotrud.ru 1




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет



Л.В. Савченко
ЛОГІСТИКА



Конспект лекцій


Київ 2006


УДК 65.012.34(042.4)

ББК У 9(4Укр)22я7

С 137
Рецензенти:

В.К. Доля, д-р техн. наук, проф., зав. кафедрою транспортних систем і логістики (Харківська національна академія міського господарства)

Е.В. Гаврилов, д-р техн. наук, проф. (Харківська національна академія міського господарства)
Затверджено на засіданні науково-методично-редакційної ради Інституту економіки та менеджменту НАУ 29 березня 2006 р.


С 137

Савченко Л.В.

Логістика: Конспект лекцій. – К.: НАУ, 2006. – 144 с.


У конспекті лекцій викладені теоретичні основи і практичні рекомендації з управління матеріальними та супутніми їм інформаційними та іншими потоками. Особливу увагу приділено реалізації базових та забезпечуючих функцій логістики на мікрорівні.

Для студентів напряму 1004 "Управління транспортом".

УДК 65.012.34(042.4)

ББК У 9(4Укр)22я7


© Л.В. Савченко, 2006

ВСТУП

У зв'язку із становленням ринкових відносин в останні роки з'явився і став активно розвиватися новий науково-практичний напрям - логістика. Це пояснюється тими значними результатами, які були одержані завдяки застосуванню логістичного підходу в економіці розвинених капіталістичних країн.


Досвід використання логістики як економіко-організаційної дисципліни, відкрив широкі можливості логістики у області рішення економічних і організаційних задач і високу ефективність її застосування. До другої половини 80-х років логістика одержала міжнародне визнання і стала авторитетною новою економічною наукою.

До кінця XX століття логістична наука виступає як дисципліна, що включає закупівельну або постачальницьку логістику, логістику виробничих процесів, збутову або розподільну логістику, транспортну логістику, інформаційну або комп'ютерну логістику і ряд інших.

Кожна з перерахованих областей діяльності людини достатньо вивчена і описана у відповідній літературі; новизна ж логістичного підходу полягає в інтеграції перерахованих, а також й інших областей діяльності з метою досягнення бажаного результату з мінімальними витратами часу і ресурсів шляхом оптимального наскрізного управління матеріальними і супутніми їм потоками.

Основними положеннями логістики є:

1. Реалізація принципу системного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку у межах як підприємства, так і його підрозділів. Однак максимальний ефект можливий тільки при оптимізації або сукупного матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, або окремих значних його ділянок. При цьому всі ланки матеріального ланцюга, тобто всі елементи макро- та мікрологістичних систем повинні працювати як єдиний злагоджений механізм.

2. Відмова від випуску універсального технологічного та підйомно-транспортного обладнання, використання обладнання, яке б відповідало конкретним умовам. Оптимізація потоків за рахунок використання обладнання, що відповідає конкретним умовам роботи, можлива лише у разі випуску і масового використання широкої номенклатури різних засобів виробництва. Тобто застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками можливе лише за високого рівня науково-технічного розвитку.


3. Гуманізація технологічних процесів, забезпечення сучасних умов праці. Одним з елементів логістичних систем є кадри, тобто персонал, який відповідально виконує свої функції. Логістичний підхід зміцнює суспільне значення діяльності у сфері управління матеріальними потоками, створює об'єктивні передумови для залучення в галузь кадрів з більш високим потенціалом праці. При цьому адекватно мають вдосконалюватись умови праці.

4. Облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістики є мінімізація витрат на доведення матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживача. Вирішення цього завдання можливе лише за умов, коли система обліку витрат виробництва та обігу дає змогу виокремити витрати на логістику. Отже, виникає важливий критерій відбору оптимального варіанта логістичної системи — мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

5. Розвиток послуг сервісу на сучасному рівні. Сьогодні можливості різко підвищити якість продукції об'єктивно обмежені. Тому збільшується кількість підприємств, які вдаються до логістичного сервісу як до засобу підвищення конкурентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників однакового товару однієї якості, переваги матиме той з них, котрий в процесі постачання зможе забезпечити вищий рівень сервісу.

6. Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг призводить до невизначеності попиту на них, зумовлює різкі коливання якісних і кількісних характеристик матеріальних потоків, що проходять через логістичні системи. В цих умовах спроможність логістичних систем адаптуватись до змін зовнішнього оточення є важливим чинником стійкого становища на ринку.

Кінцева мета діяльності в галузі логістики виражається «шістьома правилами логістики»:

1) вантаж (потрібний товар);

2) якість (необхідної якості);


3) кількість (в необхідній кількості);

4) час (в належний час);

5) місце (в потрібне місце);

6) витрати (з мінімальними витратами).

Таким чином, логістика перш за все працює на споживача, прагнучи максимально задовольнити його запити.

Даний навчальний посібник розглядає всі аспекти дисципліни "Логістика". Його матеріали є основою курсу лекцій з відповідної тематики і базуються на значному обсязі опрацьованих літературних джерел із проблем логістики.

Виклад матеріалу здійснюється у відповідності з робочою навчальною програмою та рейтинговою системою оцінювання, що є невід’ємною її складовою і передбачає визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю.

Конспект лекцій розбито на три тематичні модулі "Основи теорії логістики", "Базові функції логістики", "Забезпечуючі функції логістики", кожен з яких складається з певної кількості розділів. Для концентрації уваги на головних питаннях, проведення самоконтролю, а також для підвищення ефективності закріплення теоретичного матеріалу наприкінці кожного модуля містяться відповідні контрольні запитання.

МОДУЛЬ 1

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЛОГІСТИКИ

Розділ 1.1. Логістика – інструмент розвитку ринкової економіки
1.1.1. Коротка історична довідка
Термін «логістика» має багатовікову історію. У Древній Греції під логістикою розуміли уміння здійснення розрахунків. Державних контролерів називали логістами.

За свідченням Архімеда, у IV столітті до нашої ери — часу найвищого процвітання Афін, апогею демократизації суспільного ладу і розквіту культури — у древній Греції було близько 10 логістів.

Древній Рим також використовував поняття логістики, вкладаючи в нього трохи інший зміст. Під логістикою розуміли розподіл продуктів.


Пізніше термін «логістика» зустрічається у військових трактатах. Цар Візантії Леон VI (IX — Х ст. нашої ери) використовував термін у значенні «тил, постачання військ». Цей термін «логістика» зберігся і до наших днів.

У великому англо-російському словнику слово «Logistics» переводиться як: 1) тил і постачання, 2) матеріально-технічне забезпечення, 3) організація і здійснення роботи тилу.

За свідченням фахівців, цей ємний термін має збірну основу. З грецької мови узяте слово «lego» (мислити) і слово «logik» (робити розрахунки), із французької — слово «loger» (розміщати).

Під час другої світової війни (1941—1945 рр.) логістика була застосована в організації взаємодії американського військово-промислового комплексу, транспорту з армією другого фронту, що висадилася на французькому узбережжі.

У післявоєнний період японські фахівці домоглися небувалих успіхів у розвитку виробництва не тільки тому, що взяли на озброєння принципи логістики, але і тому, що додали їй новий зміст, що виразився у взаємопов'язаній діяльності постачальників матеріалів і товарів, транспорту і збутових фірм.

Право на існування логістики як науки можна обґрунтувати її сприйняттям як сфери економіки, що охоплює взаємозалежні області виробництва, доставки, попиту і споживання товару.

Фундаментальні принципи нової наукової дисципліни — логістики сформувалися на початку 1970-х років, тоді ж почали застосовувати них на практиці перші підприємства і компанії. Логістик — це системний фахівець, що від початку і до кінця керує процесом планування, виконання і контролю ефективного з погляду зниження витрат руху запасів сировини, готової продукції і послуг. У його руках знаходиться вся зв'язана з цим процесом інформація. Ціль логістики — повне задоволення запитів споживача. Для її досягнення потрібно зв'язати воєдино і постійно погоджувати діяльність всіх учасників процесу. І якщо хоча б один з них підводить, зусилля всіх інших можуть виявитися зовсім даремними. Адже відомо, що ланцюг надійний настільки, наскільки надійна його найслабша ланка.

1.1.2. Сучасні визначення логістики
Якщо розглянути в сукупності коло проблем, яких торкається логістика, то загальним для них будуть питання керування різноманітними потоками (людськими, матеріальними, енергетичними, фінансовими і т.п.) (рис. 1.1).




Рис. 1.1. Межі діяльності логістики підприємства
Логістика, маючи на меті підвищення ефективності функціонування організацій і економіки в цілому, займається управлінням потоками матеріальних ресурсів. Предметом вивчення є не самі матеріальні ресурси як такі, а їх рух в просторі і в часі. Під рухом при цьому розуміється безперервна зміна стану матеріальних ресурсів по кількості, якості, місцю знаходження. Саме рух як предмет дослідження дозволив логістиці зайняти місце самостійної науки.

На об'єкт логістики можна дивитися з різних точок зору: з позицій маркетолога, фінансиста, менеджера по плануванню і керуванню виробництвом, ученого.

Цим пояснюється різноманіття визначень поняття логістики.

Усю сукупність визначень логістики можна розділити на дві групи.

Визначення першої групи трактують логістику в такий спосіб: логістика — напрямок господарської діяльності, що полягає в керуванні матеріалопотоками у сферах виробництва і споживання. При такому розумінні логістики часто використовують термін "займатися логістикою".

Інша група визначень розглядає логістику як міждисциплінарний науковий напрямок, що безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків.

У закордонній літературі поняття логістики частіше за все трактується як процес керування рухом і збереженням сировини, компонентів і готової продукції в господарському обороті з моменту сплати грошей постачальникам до моменту одержання грошей за доставку готової продукції споживачу (принцип сплати грошей — одержання грошей). На даному етапі розвитку логістики як системної науки межі її дії розповсюджуються ще й на утилізацію (логістика рециклінгу), а також на так звану логістику повернень. Остання займається потоком товарів, що повертають продавцеві у силу певних причин – невідповідність якості, зміна рішення щодо покупки, заміна на інший продукт тощо.


Сучасне визначення логістики, розміщене на сайті Ради логістичного менеджменту, має наступну редакцію:

Логістика - це складова частина процесу постачань, яка включає планування, реалізацію і контроль за переміщенням і складським зберіганням прямих і зворотних потоків товарів, послуг і пов'язаної з ними інформації в процесі їх руху від пункту відправлення до пункту призначення, в цілях максимально повного задоволення вимог замовників і клієнтів.

На цьому фоні відмінністю концепції логістики є те, що вона будується на системному підході. У цьому полягає її привабливість, принаймні, з теоретичної точки зору. Проте існують дві проблеми, які заважають її здійсненню на практиці:


  • нездатність менеджера по логістиці управляти матеріальними потоками в масштабі всієї компанії, оскільки це вимагає ломки багатьох традиційних рамок організаційних повноважень і обов'язків;

  • незадовільний стан комп'ютерного програмного забезпечення в багатьох компаніях.

Про останню проблему слід сказати особливо. Розробка програмного забезпечення і конструктивне поліпшення самих комп'ютерів зробили застосування системного підходу реальнішим. Прогресивні компанії концентрувалися на навчанні і наборі персоналу, що володіє освітою, знаннями і навиками для того, щоб працювати на підприємстві із застосуванням системного підходу.

У термінологічному словнику по логістиці, виданому в Росії в 1995 р., дається наступне визначення:

Логістиканаука про планування (до), контроль (після) і керування транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і нематеріальними операціями, чиненими в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачі, збереження й обробки відповідної інформації (у процесі).


Часто кажуть про "6 правил логістики": потрібний товар (1) має бути доставлений у необхідній кількості (2) та якості (3) потрібному споживачеві (4) у визначений час (5) з мінімальними сумарними витратами (6). Деякі фахівці додають до цих шести правил інші, наприклад, товар має бути доставлений у вірне місце (7), при цьому кожне з замовлень має розглядатися персоніфіковано (8).
1.1.3. Логістика та системний аналіз
Принципова відмінність логістичного підходу до керування матеріальними потоками від традиційного: інтеграція окремих ланок ланцюга руху матеріалів в єдину систему, здатну адекватно реагувати на збурювання зовнішнього середовища. Інтеграція техніки, технології, економіки, методів планування і керування потоками.

Проблеми розвитку підприємств, визначення політики в області задоволення споживачів, а також вибору устаткування, вигідної продукції і напрямків розвитку починають здобувати істотно інший характер. Зростає масштаб проблем, ступінь їхньої комплексності і складності. Підсилюється взаємозв'язок між окремими питаннями, що раніш здавалися самостійними. Потрібен облік усе більшого числа взаємозалежних обставин, а часу на рішення стає усе менше.

Причини, що викликали ці зміни, численні і різноманітні. Це й ускладнення задач, розв'язуваних підприємствами, і бурхливий розвиток науки, техніки і технологій, що надає нові величезні можливості.

Спеціалізація уможливлює швидке збільшення обсягу знань, але ціною ослаблення зв'язків між фахівцями у функціональних областях логістики. Цей процес приводить до того, що учасники ланцюга постачань, об'єднані загальною метою просування продукції, перетворюються в бджолині стільники з ізольованими одна від інший осередками, кожен з яких зайнятий невеликим числом мешканців, здатних розуміти лише один одного. Японські вчені довели, що у деяких випадках спеціалізація не йде на користь підприємству. Так, якщо при виробництві автомобіля кожен з робітників виконує певну роботу ізольовано, він не цікавиться кінцевим результатом. Після зміни організації роботи зі спеціалізації на бригадну форму підвищується якість кінцевого продукту - автомобілів, а це є одним з найбільших факторів конкурентноздатності сучасних підприємств.


Розширення масштабів бізнесу й ускладнення взаємозв'язків між вхідними в нього елементами об'єктивно приводять до того, що ряд великих проблем не може бути ефективно вирішений за допомогою ізольованих заходів (предметних знань) або систем тільки внутрішнього керування. У першу чергу це відноситься до логістичних проблем, що охоплюють функціональні сфери бізнесу і вимагають всебічної об'єктивної оцінки.

Різноманіття і зростаючий обсяг логістичних задач вимагають їхнього взаємного ув'язування, забезпечення загальної цілеспрямованості. Але цього важко досягти, якщо не враховувати складної залежності між окремими функціональними областями логістики. Більш 40% інформації фахівцеві підприємства необхідно черпати із суміжних, а часом і віддалених, областей.

Становлення логістики як міждисциплінарної області знання у формі інтегративної взаємодії великої кількості дисциплін вимагає якісно нового рівня їхньої теоретичної єдності. Подібна єдність знаходиться в процесі змістовного розвитку суміжних областей знання на стику дисциплін.

В даний час процес інтеграції логістичного знання одержує новий імпульс розвитку в зв'язку з вирішальним проривом знання в області дослідження складних систем. Подальше поглиблення інтеграційних тенденцій і їхнє методологічне дослідження є найважливішою передумовою формування природно-наукового базису теорії логістики.

Єдність знання як принцип наукового пізнання в процесі становлення теоретичних основ логістики має особливе значення. Пояснюється це насамперед специфікою логістичного знання, що складається в тім, що його предметна область містить у собі надзвичайно широке коло проблем.

Для всебічного пізнання логістичного об'єкта він повинний бути вивчений у взаємозв'язках зі своїм оточенням, - не можна його розглядати локально, досліджувати ізольовано. Весь процес дослідження повинний здійснюватися в систематизованому виді, у визначеній послідовності, тільки тоді він дасть очікуваний ефект. Інакше кажучи, об'єкт логістичного дослідження варто розглядати як систему, що функціонує в середовищі і взаємодіє з іншими системами.


Щоб одержати цільне уявлення про логістичну систему, необхідно її розглядати в тісній взаємодії і єдності з вищестоячою і нижчестоячою на ієрархічній градації системами.

Системний аналіз має у своєму розпорядженні набір методів і прийомів, що полегшують рішення логістичних проблем.

Що собою представляє сучасне підприємство, що працює в умовах цивілізованої ринкової економіки? Які засоби, прийоми, «секрети» дозволяють йому виживати і перемагати в жорстокій конкурентній боротьбі? Чи випадкові фактори виносять на гребінь успіху окремі підприємства або ж існують закономірності, знання яких дозволяє привести підприємство до стійкого розвитку і процвітання?

Сформулювати відповіді на ці питання досить непросто. Навіть саме ретельне вивчення ефективно функціонуючого підприємства не дозволяє розкрити у всій повноті механізм його успіху, оскільки цей механізм виходить далеко за рамки самого підприємства: найважливіші його компоненти знаходяться безпосередньо в середовищі, у якому функціонує підприємство. Тому для розуміння принципів успішності діяльності сучасного підприємства необхідний цілісний, усебічний підхід, фокусуючий увагу не тільки на самому підприємстві, але і на його середовищі.

Логістичні задачі вирішуються не ізольовано, а в комплексі. При цьому враховується різноманіття різних факторів, що впливають — технічних, технологічних, економічних, правових, організаційних.

В умовах різко мінливої ринкової ситуації істотно погіршуються відносини між підсистемами складних логістичних систем, що може привести до системних криз і руйнування самої системи.

Звичайне підприємство (ціле) розчленовується на окремі функціональні підсистеми (окремі частини), що потім досліджуються самостійними фахівцями, слабко зв'язаними між собою. Тому і з'являються вузькі фахівці, що не володіють системним мисленням. У них відсутнє системне представлення про підприємство як про цілісний об'єкт.

Швидкий ріст сучасних організацій і рівня їхньої складності, розмаїтість виконуваних операцій привели до того, що раціональне здійснення функцій керівництва стало винятково важкою справою, але в той же час ще більш важливим для забезпечення успішної діяльності підприємства. Щоб справитися з неминучим ростом числа логістичних операцій і їхнім ускладненням, організація повинна засновувати свою діяльність на системному підході. У рамках цього підходу керівник може більш ефективно інтегрувати свої дії по керуванню організацією.


Розвиток логістики приводить до системної організованості діяльності по обслуговуванню споживачів, тобто до вимоги строгого взаємозв'язку зусиль співробітників функціональних підрозділів підприємства і застосовуваних ними взаємоузгоджених методів.

Основним питанням при рішенні логістичних проблем є питання вибору найбільш підходящої альтернативи рішення. У свою чергу, вибір альтернативи залежить від здатності оцінити ефективність кожної альтернативи і витрати, необхідні для її реалізації.

Потрібні методи, що дозволяють аналізувати складні проблеми як ціле, забезпечують розгляд багатьох альтернатив, кожна з яких описується великим числом змінних, дають можливість враховувати та контролювати невизначеності. Отримана в результаті розвитку й узагальнення широка й універсальна методологія рішення проблем була названа системним аналізом.

Зазначений підхід знайшов своє втілення в теорії систем і її прикладному аспекті — системному аналізі. Теорія систем має могутню методологічну базу, яку можна з успіхом застосовувати для рішення практично значимих логістичних проблем. Такі властивості, як складність, багатофункціональність, зв'язаність із середовищем складають зміст базисних понять теорії систем і системного аналізу.

Системний аналіз всотав у себе досягнення багатьох суміжних наукових і практичних областей і різних підходів, перетворився з самостійного, багатого формами й областями додатка, на унікальну по своєму призначенню і характеру наукову і прикладну дисципліну, область професійної діяльності.

Методологічна задача теорії систем складається в рішенні проблем, що носять загальний характер. Системний метод — це метод сходження від абстрактного до конкретного.

Важливою специфічною рисою системних досліджень є прагнення засновувати них на принципі ізоморфізму законів у різних областях діяльності. Одна з головних задач — виявлення й аналіз законів і співвідношень, загальних для різних областей діяльності. Звідси випливає теза про міждисциплінарний характер системного підходу, тобто про можливості переносу законів, понять і методів досліджень з однієї сфери пізнання в іншу.


Для фахівця з логістики, що виконує функції керування складної логістичною діяльністю, особливо важлива методологічна спрямованість принципово нового мислення.

Оскільки практично діюча методологія є заснованою на цій методології діяльністю різних організацій над рішенням логістичних проблем, системний аналіз впливає на розуміння і практику керівництва рішенням проблем і взагалі на керівництво організацією.

Знайомство із системним аналізом, його додатками і результатами становить великий інтерес для фахівців з логістики. Вивчення основ системного аналізу, його загального підходу і методів буде корисним при розробці питань методології логістичного планування, при виборі напрямків розвитку інфраструктури логістики, при рішенні питань поліпшення організації і керування ланцюгами постачань.
1.1.4. Завдання і цілі логістики

Основне завдання логістики — досягнення фірмою найбільшого прибутку. Зазвичай логістика розглядається крізь призму досягнення фірмою стратегічних цілей і оптимізації її основних оперативних процесів (наприклад, транспортування і зберігання вантажів). У зв'язку з цим розрізняють загальні та підпорядковані їм локальні завдання логістики. Для виконання загального завдання необхідно забезпечити з якнайменшими витратами максимальну пристосованість фірм до мінливої ринкової ситуації, збільшення частки товару на ринку та перевагу перед конкурентами. Одним із загальних завдань логістики є створення ефективної інтегрованої системи регулювання матеріальних та інформаційних потоків і контролю за ними, що забезпечувало б високу якість постачання продукції. З цим завданням тісно пов'язані такі проблеми, як забезпечення взаємної відповідності матеріальних та інформаційних потоків, контроль матеріального потоку та передача даних до єдиного центру, визначення стратегії і технології фізичного переміщення товарів, розробка способів управління операціями їх руху, встановлення форм стандартизації напівфабрикатів та пакування, визначення обсягу виробництва, транспортування і складування, зменшення розбіжностей між бажаними та можливими параметрами закупівлі і виробництва.


Прикладом локального завдання логістики є оптимізація виробничих запасів та максимальне скорочення часу зберігання і транспортування вантажів. Недостатній зв'язок концепції логістики з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупівля сировини, напівфабрикатів, комплектуючих стає мотивом для початку випуску тієї чи іншої продукції без належного попиту на неї. Однак у нинішній ринковій ситуації такий підхід до випуску продукції може призвести до комерційного провалу. Орієнтація на мінімізацію витрат, безперечно, необхідна, але за оптимального рівня поєднання витрат і рентабельності основного та оборотного капіталу, задіяного в межах ринкової стратегії.

Цілями сучасної логістики є:

1) надходження всіх матеріалів у відповідній кількості, якості й асортименті до місця споживання;

2) можливість збільшення запасів матеріалів у відповідь на інформацію про підвищення попиту;

3) зміна політики продажу вироблюваних товарів на політику виробництва товарів, що продаються;

4) оптимізація розміру партії постачання;

5) якісне виконання усіх замовлень у мінімальні строки.

Досягнення сукупності поставлених цілей - це ідеал, до якого слід прагнути. Й чим вищий виробничий та інфраструктурний потенціал, тим легше досягти цього ідеалу. Успішній реалізації даної концепції логістики окремими фірмами сприяє створення ними системи оперативної доставки вантажів. У Німеччині, наприклад, замовлення на матеріали та вироби відповідного асортименту виконують протягом 24 год. Замовлення, в яких враховуються індивідуальні потреби замовника, виконуються за 14 днів.

Розділ 1.2. Об'єкти логістичного управління
1.2.1. Матеріальні потоки і їх параметри

Поняття матеріального потоку є ключовим в логістиці. Матеріальні потоки виникають в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій з сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами — починаючи з первинного джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживачем.


Матеріальні потоки можуть протікати між різними підприємствами або усередині одного підприємства.

По шляху руху вантажу над ним здійснюються різноманітні операції: розвантаження, встановлення на піддони, переміщення, розпаковування, укладання на зберігання і т.д. Це так звані логістичні операції. Об'єм робіт по окремій операції, розрахований за певний проміжок часу (за місяць, за квартал і т.д.), є матеріальним потоком по відповідній операції. У цілому логістична операція визначається як сукупність дій, направлених на перетворення потоку. Наприклад, матеріальний потік по розвантаженню автомобілів і встановленню товарів на піддони для торгових оптових баз складською площею 1000 м2 за проектом складає 560 тони в рік.

На оптових базах матеріальні потоки розраховують, як правило, для окремих ділянок. Для цього підсумовують об'єми робіт після всіх логістичних операцій, здійснюваних на даній ділянці.

Матеріальним потоком називаються вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності і т.д., розглянуті в процесі прикладання до них різних логістичних операцій і віднесені до часового інтервалу. На підприємствах оптової торгівлі матеріальний потік називають, як правило, вантажним потоком.

Розмірність матеріального потоку є дробом, в чисельнику якого вказана одиниця вимірювання вантажу (штуки, тони і т.д.), а в знаменнику — одиниця вимірювання часу (доба, місяць, рік і т.д.). У нашому прикладі розмірність матеріального потоку — тон/рік.

При здійсненні деяких логістичних операцій матеріальний потік може розглядатися для заданого моменту часу. Тоді він перетворюється на матеріальний запас. Наприклад, операція транспортування вантажу автомобільним транспортом. В той момент, коли вантаж знаходиться в дорозі у автотранспортному засобі, він є матеріальним запасом, так званим «запасом у дорозі».

Класифікація матеріальних потоків.

1. Щодо конкретної логістичної системи матеріальний потік може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішній матеріальний потік протікає в зовнішньому середовищі, тобто за межами логістичної системи. Внутрішній матеріальний потік отримується в результаті здійснення логістичних операцій з вантажем усередині логістичної системи.


2. Розрізняють вхідний і вихідний матеріальні потоки. Вхідний матеріальний потік поступає в логістичну систему із зовнішнього середовища. У нашому прикладі вхідний матеріальний потік визначається сумою величин матеріальних потоків на операціях розвантаження, тон/рік. Вихідний матеріальний потік поступає з логістичної системи в зовнішнє середовище. Для оптової бази його можна визначити, склавши матеріальні потоки, які мають місце при виконанні операцій по завантаженню різних видів транспортних засобів. На підприємствах оптової торгівлі вихідний матеріальний потік називають, як правило, вантажним оборотом бази.
1.2.2. Потоки послуг, сервісні потоки
Останнім часом прерогативою логістики є управління не тільки товарними (матеріальними) і пов'язаними з ними фінансовими, інформаційними, але і сервісними потоками. Це пов'язано з тим, що більшість компаній, які роблять предмети споживання, також займається наданням певних супутніх послуг. Логістичні підходи виявилися ефективними і для підприємств, які займаються виключно наданням послуг.

Особливості послуг в порівнянні з товарами:


  1. невідчутність;

  2. покупець часто бере безпосередню участь в процесі надання послуги;

  3. послуги не можна складувати і транспортувати;

  4. покупець ніколи не стає власником послуги, купуючи її.

Тепер торкнемося поняття якості послуг. Для кожного параметра оцінки якості послуг є дві величини – очікувана і фактична. Відмінність між ними – розбіжність (неузгодження), вона оцінює ступінь задоволення покупця якістю послуги. На заході цю розбіжність часто називають розривом (англ. gap).

Найважливішими компонентами оцінки якості послуг в логістиці є такі:

  1. відчутність – фізичне середовище, в якій здійснюються послуги (інтер'єр, оргтехніка, устаткування, зовнішній вигляд персоналу, транспортні засоби, дорожнє полотно й ін.);
  2. надійність – упевненість в чесності і порядності працівників сервісу;


  3. відповідальність – наявність гарантії послуг;

  4. професіоналізм – компетентність персоналу у вибраній області послуг;

  5. доступність – легкість встановлення контакту з фірмою, зручне розташування, наявність достатньої кількості контактних телефонів, присутність на місці необхідного персоналу й ін.;

  6. безпека – відсутність ризику і недовіри (цей пункт дещо перекликається з надійністю, відповідальністю і професіоналізмом);

  7. психологічний чинник – наскільки приємно працювати з організацією - ввічливість, комунікабельність, взаєморозуміння й ін.

Перш ніж зупинитися на певному сервісному підприємстві, потенційний замовник повинен, по-перше, відчути особисту потребу в послузі, по-друге, за допомогою оцінки інформації і ринку даної послуги від знайомих, із засобів масової інформації, реклами, а також відповідно власному досвіду, зробити вибір організації, з якою він бажає працювати. Споживач оцінює організацію по розглянутих вище компонентах оцінки якості послуг. В результаті створюється певна картина того, чого клієнт чекає від організації, а після отримання послуг має нагоду оцінити ступінь розбіжності або розриву, після якого і відбувається оцінка якості послуг (рис. 1.2).


Рис. 1.2. Алгоритм просування від бажання отримання послуги до оцінки одержаної її якості

1.2.3. Фінансові потоки
Під фінансовим потоком мається на увазі переміщення фінансових коштів.

Логістичні фінансові потоки створюються і функціонують для забезпечення ефективності руху товарних потоків (рис. 1.3, 1.4).

Таким чином, фінансовий потік – це направлений рух фінансових коштів, які циркулюють в логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем, які необхідні для забезпечення ефективного руху певного товарного (сервісного) потоку.






фінансовий потік




матеріальний потік



Рис. 1.3. Проста схема руху товарного і фінансового потоків

Залежно від того, де відбувається рух фінансів, розрізняють зовнішній (поза логістичною системою) і внутрішній (усередині неї) фінансові потоки. При цьому зовнішній фінансовий потік підрозділяється на той, що входить всередину системи і той, що виходить з неї до зовнішнього середовища.







рух продукції (матеріальний потік);




рух платіжних документів (інформаційний потік);




рух грошей (фінансовий потік).